Військова допомога Сеула Україні опинилася під питанням
У вівторок, 3 грудня, о 23:00 за Сеулом президент Республіки Корея Юн Сок Йоль виступив з терміновим зверненням до народу, де оголосив про введення надзвичайного воєнного стану в країні у зв’язку із загрозою національній безпеці: “Я оголошую надзвичайний воєнний стан, щоб придушити північнокорейські сили та захистити вільний конституційний порядок”. Президент звинуватив членів Національної асамблеї РК і опозицію в антидержавній діяльності, паралізації роботи уряду та симпатіях до Північної Кореї.
Протягом 6 годин військові у Сеулі намагалися блокувати роботу парламенту, який хотів проголосувати за резолюцію про заклик до Юн Сок Йоля скасувати воєнний стан. Унаслідок боротьби та штовханини з силовиками до Національної асамблеї зміг дістатися потрібний кворум депутатів для початку голосування. Парламент закликав президента скасувати воєнний стан, про що через кілька годин і оголосив Юн Сок Йоль, фактично поставивши хрест на своїй політичній кар’єрі. Тепер на нього чекає процес імпічменту та подальше судове переслідування.
Що взагалі відбулося вчора у Південній Кореї? Чому президент пішов на введення воєнного стану? Та які наслідки провалу державного перевороту будуть для майбутнього Республіки Корея та її відносин з Україною?
Генеральний прокурор
Колишній генеральний прокурор Юн Сок Йоль переміг на президентських виборах в Південній Кореї весною 2022 року з мінімальним відривом від свого опонента Лі Чже Мьона завдяки своєму образу позасистемного політика та борця з корупцією. Він обіймав посаду генпрокурора в уряді Мун Чже Іна – президента РК від Демократичної партії “Тобуро” з 2017 до 2022 року. Створенню образу противника корупції сприяла його діяльність саме на посаді генерального прокурора, під час якої він потрапив у конфронтацію з верхівкою “Тобуро”. Причиною цього стало відкриття у 2019 році кримінального провадження за фактом корупції проти тодішнього міністра юстиції та представника демпартії Чо Кука. У відповідь еліта політсили всіма доступними способами намагалася позбутися генерального прокурора, який уже починав нові розслідування серед провладного істеблішменту.
У березні 2021 року Юн Сок Йоль подав у відставку, відразу почавши політичну діяльність та підготовку до електорального процесу. Після цього вже за колишнім генеральним прокурором закріпився образ позасистемного політика та активного борця з корупцією. Останній аспект залишається серйозною проблемою для південнокорейського суспільства. Фактично кожен президент та члени його адміністрації після завершення своїх повноважень звинувачуються у корупції та хабарництві.
РК – країна з конфуціанською системою управління суспільством, подібною до відносин у сім’ї. Звичайною справою для корейців є “подарунки” чиновникам для досягнення результату в потрібному питанні, іноді такі хабарі дають на майбутнє, щоб у потрібний час попросити про “послугу”. Також великі компанії або конгломерати (чеболі) свого часу надавали багатомільйонні хабарі представникам влади для отримання землі під будівництво чи інших преференцій. Хоча антикорупційне законодавство в РК доволі ефективне, і це дає змогу стверджувати про зменшення рівня корупції на початку XXI століття, але проблема досі залишається.
Обрання Юн Сок Йоля розглядалося у суспільстві як шанс очистити владу від хабарників та посилити прозорість у діяльності управлінських органів. Проте перші (і останні) два роки діяльності адміністрації нового президента продемонстрували розчарування серед населення низькою ефективністю уряду у питанні боротьби з корупцією. Проти лідера опозиції Лі Чже Мьона та експрезидента РК Мун Чже Іна були відкриті кримінальні провадження за факти перевищення службових повноважень, але вони зупинилися у вирі апеляцій та досудових розслідувань.
Внутрішньополітична війна
З початку свого президентства Юн Сок Йоль пішов у агресивну конфронтацію з представниками опозиції. Відкривав кримінальні справи про її лідерів, накладав право вето на законодавчі ініціативи у відповідь на аналогічні дії Демпартії та звинувачував Лі Чже Мьона в організації страйків по всій країні. Останніми тижнями опозиція зривала його плани щодо прийняття бюджету, погрожувала імпічментом членам уряду, планували розпочати розслідування щодо президента та його дружини з найрізноманітніших питань — від звинувачень у втручанні у вибори до отримання першою леді дизайнерської сумки за сумнівних обставин. Найбільше конфлікт загострився після початку кримінального розслідування проти першої леді Кім Гон Хі, яке ініціювала опозиція.
Нещодавно Центральний окружний суд Сеулу переглянув рішення нижчої інстанції та визнав чоловіка на прізвище Сон винним у наданні шахраям доступу до інвестиційних рахунків третіх осіб. Це дало їм змогу на початку 2010-х рр. здійснити шляхом махінацій із вартістю акцій шахрайські дії на суму 63,6 млрд вон (47,4 млн дол.). Йому призначено умовне покарання. Увага до цієї події зумовлена тим, що з нею пов’язана перша леді Південної Кореї Кім Гон Хі. За допомогою рахунків дружини нинішнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля та її матері Чхве Ин Сун було отримано незаконний прибуток у розмірі 2,29 млрд вон.
Наразі прокуратура проводить розгляд стосовно 85 осіб, включно з Кім і Чхве, рахунки яких використовували для маніпулювання вартістю цінних паперів. Судове розслідування навколо дружини та тещі чинного президента РК, з допитами Кім Гон Хі та засудженням її матері за шахрайство, негативно впливає на рейтинг Юн Сок Йоля, який зараз дуже низький, та на підтримку правлячої партії “Сила народу”.
Протистояння з опозицією руйнує для уряду простір до компромісу у питанні прийняття важливих законопроєктів, що мають реалізувати соціальну та економічну політику президента. Страйки проти рішення уряду стали регулярними, як, наприклад, протести лікарів проти збільшення місць у медичних школах для студентів з 3000 до 5000. Такий крок був зроблений, щоб побороти дефіцит лікарів, але мітингувальники заявляли, що дефіцит є лише в окремих галузях, а не в усій системі. Відповідно на цих невдоволеннях активно грала опозиція та підтримувала, а місцями навіть заохочувала масштабні страйки, таким чином підриваючи функціонування економіки на деякий час. Економічна рецесія, корупційні скандали та протистояння з опозицією вдарило по популярності президента Юн Сок Йоля, яка коливається в районі 25% підтримки. Серйозним ударом по позиціях Юна стала трагедія в Ітхевоні, коли 29 жовтня 2022 року сталася тиснява, внаслідок якої загинуло 156 людей. Тоді поліція не змогла забезпечити порядок та врятувати людей. Головним винуватцем трагедії опозиція назвала міністра внутрішніх справ Лі Сан Міна (близького соратника Юн Сок Йоля) та змусила його подати у відставку.
Зовнішня політика чинної південнокорейської адміністрації залишається чи не єдиним позитивним аспектом її діяльності: зміцнення союзницьких відносин з США, нормалізація стосунків з Японією, жорсткий підхід до КНДР, дипломатична підтримка України, посилення геополітичної ролі Республіки Корея у Південно-Східній Азії та стабільна економічна кооперація з Китаєм. Проте навіть тут лунала критика з боку прихильників лівих ідей, особливо наукової спільноти, яка звинувачувала чинний уряд у “покірній дипломатії” щодо Вашингтону і Токіо, “ворожому курсі стосовно Пхеньяну”. У частини південнокорейського суспільства зберігається страх перед відновленням війни з Північною Кореєю, тому вони вбачають у діях адміністрації Юн Сок Йоля, як, наприклад, спробі надати військову допомогу Україні, загрозу втягування країни в збройний конфлікт проти північного сусіда.
За крок до перевороту
Важко пояснити мотиви президента РК щодо введення воєнного стану у такому несприятливому для себе політичному середовищі: опозиція не мала голосів для імпічменту Юн Сок Йоля, була присутня підтримка правлячої партії “Сила народу”, а до завершення його повноважень залишалося ще 2,5 року. Можливо тригером до дій стали спроби опозиції до блокування роботи уряду шляхом відсторонення людей Юна в судах і на регіональному рівні, що можна вважати фактичним обмеженням повноважень президента. Цілком ірраціональне рішення, яке, схоже, було ініційоване з боку міністра оборони Кім Йон Хьона та армійської верхівки, поставило хрест на подальшій політичній кар’єрі всіх причетних до спроби державного перевороту.
Адміністрація президента, очевидно, планувала під час воєнного стану заарештувати лідерів основних партій, спікера парламенту та інші “антидержавницькі елементи”, заборонити діяльність парламенту, таким чином створивши передумови до утворення системи керованої демократії в Південній Кореї, що неодноразово спостерігалося в історії цієї країни в середині XX століття. Проте реакція суспільства, депутатів Національної асамблеї та США заздалегідь прирекла на провал всі плани президента. Південнокорейці вночі вийшли на масові протести в Сеулі, всі політичні партії, включно з правлячою “Сила народу”, засудили дії уряду, а Вашингтон закликав Юна скасувати воєнний стан. Останнє стало, мабуть, головним аргументом для президента РК у питанні відмови від спроби державного перевороту.
Що далі?
Вся адміністрація президента Юн Сок Йоля та кабінет міністрів вже колективно подали у відставку, включно з міністром оборони Кім Йон Хьоном. Парламент почав розглядати питання ініціювання процесу імпічменту голові держави, яке планують розглянути у п’ятницю. З високою ймовірністю Юн Сок Йоль найближчими днями може оголосити про власну відставку або дочекатися розгляду його подальшої долі в Національній асамблеї. Головна інтрига полягає у тому, чи підтримає провладна партія “Сила народу” його відсторонення внаслідок імпічменту, чи спробує він самостійно піти або залишитися на посаді.
Про будь-яке політичне майбутнє Юн Сок Йоля говорити не доводиться. Далі на нього чекають суди та, можливо, в’язниця. Авантюра президента може катастрофічно вдарити по консервативних політичних силах, забезпечивши прихід до влади на довгий час лівоцентристів з Демократичної партії “Тобуро”. Останній факт може створити негативний вплив на відносини між Україною та Південною Кореєю. Президент Юн Сок Йоль відкрито підтримує нашу державу з перших днів російсько-української війни, надаючи дипломатичну та гуманітарну допомогу. Питання надання летального озброєння блокується законодавством та парламентською опозицією, попри бажання самого президента передати Києву зброю унаслідок залучення КНДР до війни.
Демократична партія відома своїм критичним ставленням до допомоги Україні. Опозиція називала ініціативу Юн Сок Йоля надіслати військових консультантів до Києва “надзвичайно небезпечним актом добровільної участі в проксі-війні між Північчю і Півднем”, а також погрожувала імпічментом міністру оборони за погодження надати Україні летальне озброєння. У випадку дострокових президентських виборів в Південній Кореї, цілком ймовірно, перемогу здобуде кандидат від Демпартії, що ускладнить або навіть унеможливить прогрес у питанні отримання Україною південнокорейської військової допомоги.