У виробництві ударних безпілотників «Молния» та «Феникс» Росія використовує компоненти виробництва Китайської Народної Республіки та деяких країн Заходу, зокрема Швейцарії, США та Нідерландів.
Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
«Молния» – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за «шахедівську», – зазначили в ГУР.
Окрім полювання на військові цілі Росія використовує «Молнию» для терору жителів наближених до лінії фронту міст і районів. У листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка і торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді були поранені декілька людей. Враховуючи те, що БПЛА керується й направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю.
Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
В ГУР зауважили, що «Молния» має доволі просту конструкцію і дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролера, камери та більшості електронних компонентів відповідають китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
«Проте китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon», – підкреслили в ГУР.
«Феникс» – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ТОВ «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10».
«Начинка» містить компоненти з маркуванням виробників із пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів і Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу», – зазначили в ГУР.
В ГУР нагадали, що раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших новітніх російських БПЛА – С-70 «Охотник», «Пародия» та «Гербера».
Як повідомляв Укрінформ, у північнокорейській балістичній ракеті KN-23/KN-24, яку Росія застосувала проти України, виявлені компоненти 2023 року випуску виробництва компаній з КНР, Сполучених Штатів Америки, Японії, Великої Британії та Швейцарії.