Влада може позбавити росіян їхніх банківських накопичень
До повномасштабної війни з Україною Російська Федерація, за оцінками МВФ і Світового банку, мала 10-11-ту економіку світу. Це дало їй певний запас міцності, який дозволяв РФ останні три роки витримувати міжнародні санкції. Однак три індикатори вказують на поступове погіршення економічної ситуації в країні-агресорці.
Про це в ефірі YouTube-каналу Telegraf UA розповів кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Він нагадав про дослідження опозиційних російських економістів, які кажуть, що в РФ все не так вже погано, як на Заході.
— Дійсно, Росія протрималась, бо має Фонд національного добробуту, де ліквідна частина становить 5,8 трлн рублів, плюс приблизно 56 трлн рублів — накопичення громадян на рахунках в банках. Їх поки не чіпають, і це також індикація що Росія не дійшла до червоної межі. Але це не означає, що вона до неї не рухається. Однак диявол криється в деталях: облікова ставка (“ключова ставка”, як її називають у Росії), або ставка рефінансування, з липня 2023 зростала вісім разів, — каже економіст.
Він нагадав, що 20 грудня 2024 року буде дев’яте збільшення облікової ставки, тому що не вдається вгамувати інфляцію.
— Ставку підвищують, а інфляція аналогічно підвищується, тобто “ліки” проти інфляції призводять до того, що інфляція лише зростає, — каже експерт. — Ставка рефінансування — це гроші, під який відсоток Центробанк РФ видає гроші банкам. І щоб клієнт міг взяти певну суму, він має повернути Центробанку 21%, а ще – сплатити вигоду комерційного банку.
За його словами, це робиться, щоб вгамувати інфляційні процеси. Але причина — в проблемах з розрахунками, які у Росії виникли через санкції, які в свою чергу виникли через повномасштабну війну. Однак ці “ліки” не дають очікуваний результат.
— Важливий момент: коли ми кажемо про російську економіку (будемо відштовхуватись від заяв президента Путіна) і найнижчий рівень безробіття — це все одно що температура тіла була 39 або 38 градусів і стала 36,6, — каже Іван Ус. — Це добре, але якщо вона стане 35 чи 34 — це вже буде погано. Так само і з трудоустроєм: є незначна кількість людей, які не працюють, але при цьому є дуже велика нестача кадрів. Тобто не те що людям ніде працювати, а навпаки — дуже багато пропозицій, які не заповнюються. Центральний банк Росії проводить опитування підприємств, чи стикаються вони з проблемами у наборі кадрів. І якщо 2020 року коефіцієнт був -6,4% (це не безробіття, а саме відсутність кадрів), то зараз він становить 33,4%.
Економіст каже, що у Росії стрімко зростає число підприємств, які скаржаться на неможливість знайти кадри. Наприклад, лікарню не може знайти ЛОРів, офтальмологів чи інших фахівців, тому що їх нема.
— А чому їх нема — запитання до політики, яку веде Російська Федерація. Насамперед, повномасштабна війна і пов’язані з нею сферою. 2022 року стався прецедент: — у вересні, коли була часткова мобілізація і 300 тисяч людей призвали — 600 тисяч втекли з країни. Ось вам мінус 900 тисяч з ринку праці. А дехто каже, що 1 млн 200 тисяч, — продовжує головний консультант НІСД.
Він вказав на ще один індикатор — постійне зростання відсотків, під які Міністерство фінансів Росії бере облігації внутрішньої державної позики.
— Якщо ви збільшуєте відсотки, це означає що попит на ці облігації низький і ви хочете збільшити його за рахунок відсотків. Але чим дужче ви збільшуєте цифру відсотку, тим більше ви грошей винні. І вже зараз кажуть, що Міністерство фінансів по цих облігаціям, враховуючи відсотки, вже більше винне грошей, аніж отримує, продаючи ці облігації.
Іван Ус погоджується, це малі індикатори, але вони підштовхують до думки, що з економікою РФ не все так гаразд. І те що відбувалось з курсом рубля наприкінці листопада, коли зранку долар коштував 105,5 а вже в обід 114,5 — це чергове підтвердження, що ці проблеми нікуди не зникли.
— Ба більше, те що вони не “вистрілили” до цього, не означає що вони не “вистрелять” 2025 року. Тому ті, хто каже, що в Росії можливі проблеми (насамперед, пан Буданов) може так трапитись, що він якраз влучив у ціль, — підсумував економіст.
“Телеграф” писав, що санкції не можуть знищити російську економіку, вони мають іншу мету.