Віктора Микиту призначено заступником керівника Офісу президента України 8 вересня цього року. До цього він був головою Закарпатської обласної державної адміністрації та пізніше військової адміністрації. В Офісі президента Віктор Микита займається регіональною політикою, питаннями підтримки бізнесу й відновлення енергетики. «Апостроф» поспілкувався з Віктором Микитою про реалізацію нових принципів бронювання на місцях, розгортання енергетичної автономії в регіонах та роль громад у поширенні українського порядку денного у світі.
– Пане Вікторе, мої колеги у регіонах кажуть, що місцеві політики готуються до виборів у 2025 році. Вам про це щось відомо?
– Немає цього на порядку денному. Сьогодні ми про це навіть не думаємо. Сьогодні завдання – ветеранська політика, підтримка ЗСУ, формування місцевих бюджетів і врахування у них підтримки ЗСУ, іншої соціальної складової. З енергетики маємо ряд завдань, по захисту об’єктів енергетики. Завжди готуємось, на жаль, але готуємось до масових обстрілів і завдання голів адміністрацій – працювати, щоб швидко повертати людям енерго-, теплозабезпечення і т.д.
– Області України підписують меморандуми з американськими штатами, у вересні таких угод було чотири. Чи продовжується робота і що це нам дасть на практиці?
– Було завдання очільника Офісу президента Єрмака, щоб провести роботу головам адміністрацій щодо підтримки міжрегіональної комунікації як зі Сполученими Штатами, так і Британією, Францією, Німеччиною. Кожен голова обласної обласної військової адміністрації отримав це завдання і до кінця року підписали десятки меморандумів про підтримку. Це про реальну підтримку. Незабаром прозвітуємо, яку підтримку отримаємо у медичній сфері, соціальній, будівельній, бізнес-сфері. Це фінансова підтримка, плюс це донесення порядку денного про Україну в регіони, країни-партнери, які займаються своїми буденними справами, і коли голова адміністрації приїздить і виступає в місцевому парламенті, чітко ставить це питання на порядок денний, згадують про те, що сьогодні Україна бореться за незалежність усієї Європи.
– Вибори в США вплинули на підписання меморандумів?
– Жодним чином не вплинули. У країнах функціонує децентралізація, як і в Україні, кожен регіон сам автономно визначає, як йому співпрацювати з Україною. Навпаки, можу сказати, що саме ця політика дає можливість згуртувати регіони в тих країнах, де, наприклад, парламенти вагаються, чи підтримувати Україну. Саме з низів люди підтримують українців. Відповідно, про це звернення наших органів місцевого самоврядування обласних, місцевих рад, до місцевих та обласних рад країн-партнерів, які в подальшому звернулися до парламентів чи урядів з проханням підтримати план перемоги президента і т.д.
– Зі слайду, який презентували під час пресконференції щодо стану виконання житлових програм, видно, що найбільша кількість ветеранів на Дніпропетровщині. Чи свідчить це про різний рівень мобілізації по регіонах?
– Дніпропетровська чи Харківська область, Київська – вони великі за населенням. Відповідно, більша кількість ветеранів. Крім цього, це ж не кінцева цифра, а станом на зараз. Так склалося, що можливо десь більше, десь менше. Це жодним чином не впливає на мобілізацію. Якихось планів взагалі немає. Робота ведеться відповідними ТЦК в залежності від ситуації на фронті, але там вони дивляться наперед на пів року і визначають ту необхідну кількість цивільних, як повинні залучитися до лав ЗСУ.
– Який досвід головування на Закарпатті, можливо, в енергетиці, плануєте поширити на всю країну?
– Що стосується енергетики, ми в Закарпатті за рахунок місцевих бюджетів фінансували тих побутових користувачів електроенергії, які, наприклад, ставили собі сонячні панелі, акумулятори і відповідно в сонячний день давали в мережу безплатно близько 60% електроенергії, тобто 7 місяців року. Відповідно ця програма вже буде запускатися і функціонувати в кожному регіоні країни. Ми проводимо зараз своєрідну паспортизацію регіонів стосовно енергетики. Тому що в нас є Дніпропетровська область, яка використовує 700 МВт електроенергії суто у виробничій своїй діяльності, і є Чернівецька, яка в цілому використовує тільки 200 МВт. Відповідно, важливо визначити стратегію по кожному регіону. Якщо ми говоримо про гірські регіони – Франківськ, Львівщина, Закарпаття, Чернівецька, там можна ще ставити міні ГЕС. Ця політика сьогодні втілюється в життя на місцях. Важлива участь громад у цьому питанні, комунікація і донесення до них реального стану справ в енергетиці, щоб вони розуміли, що ми у війні, об’єкти, які генерують електроенергію знищуються, відповідно, треба думати, як себе підсилити, бо це й економіка в тому числі. Крім цього, у нас впроваджується програма підтримки бізнесу. Це діалог з бізнесом, який здійснюється з допомогою Zoom, де не потрібно бізнесу їхати в ОВА, можна дистанційно підключитися і задати всі питання, які сьогодні турбують, наприклад, бронювання – це в першу чергу хвилює бізнес.
– До речі, економічне бронювання поставили на паузу. Як до цього ставиться бізнес?
– Всі плутають, бо чітко не визначено, що таке економічне бронювання. Бронювання підтримки критично важливого бізнесу – не критично важливого підприємства, що забезпечує водою чи теплом, чи яке забезпечує військову частину продуктами. У нас є підприємства, які забезпечують життєдіяльність громади. Це підприємства, які створили велику кількість робочих місць, сплачують податки, за які в тому числі купуються дрони і т.д., важливо цей бізнес також підтримати. Відповідно постанова КМУ №76, яка сьогодні удосконалилася, підняла середню зарплату по підприємству до 20 тис. грн – вона саме про це, щоб підтримати всі види господарської, підприємницької діяльності в Україні, які важливі як для армії, так і для громад.
Адміністрації працюють комісійно, визначають підприємства, які є критично важливі для функціонування громади, військової частини, об’єктів критичної інфраструктури – цей процес уже триває, погоджуються тільки критерії для кожного регіону: Чернівці – це одні критерії, а Харків – інші. У межах згаданої постанови є загальні критерії по країні, і є додаткові, які визначаються комісіями ОВА по місцю для бізнесу, який там функціонує. У Харкові чи Дніпрі важливо, щоб цей бізнес функціонував, підтримував Збройні сили на місці, а в Чернівцях, Львові чи Закарпатті важливо, щоб вони наповнювали бюджет, за рахунок яких утримуються ВПО і ветерани в тому числі.