Які війна вплинула на споживання алкоголю в Україні та вподобання українців. Основні тренди галузі
Алкогольна індустрія є важливою частиною харчової промисловості та економіки країни загалом. Проте останні роки стали для цього ринку періодом масштабних змін. Економічна нестабільність, зміни законодавства, зростання попиту на безалкогольні альтернативи та вплив воєнного стану — всі ці фактори суттєво переформатували як поведінку споживачів, так і бізнес-стратегії виробників.
Чи вплинули обмеження, у зв’язку з правовим режимом воєнного стану на ринок алкогольних напоїв в Україні? Як змінилися алкогольні вподобання українців у цей складний період? Чи стали люди менше вживати міцних напоїв, чи, навпаки, стали шукати в алкоголі спосіб розрядки? Які тренди виникли у споживанні пива, вина чи безалкогольних альтернатив?
Зміни в структурі споживання алкоголю
Подивимося спочатку на статистику Pro-Consulting щодо відсоткового співвідношення частки продажу різних алкогольних напоїв у 2021 році. Лідерами продажу були лікеро- горілчані вироби (35%), вино та пиво (19%). Однак у 2022 році цифри знизилися: продажі лікеро- горілчаних виробів знизилися на 53%, вина на 58%, а пива на 34%.
У 2023 році ВООЗ провів опитування, щоб дізнатися чи змінилися звички споживання. 77.4% опитаних зазначили, що вживали алкоголь у 2023 році, з них 5.5% респондентів відповіли, що почали вживати більше алкоголю, 21.5% опитаних знизили кількість алкоголю, а 6.8% взагалі припинили пити.
Цікаво, що середня частота вживання алкоголю, згідно з опитуванням, склала 41 день в рік, чоловіки в середньому пили 58 разів, а жінки в цей час 27 разів, згідно з цим середньодобове споживання 8.5 г спирту (14.7 – чоловіки та 3.1 – жінки).
Більшість респондентів (71.3%) минулого року пили вдома, в гостях – 47.2%, а в закладах барах чи ресторанах лише 14.1%. Також 9.5% зазначили, що споживали алкоголь на вулиці.
Частина опитаних зазначила, що впродовж року вживали незареєстрований алкоголь, а саме 42.9% – домашній алкоголь, 11.4% – імпортний та 0.7% сурогати алкоголю. При цьому вживання домашнього алкоголю було більше притаманне мешканцям сільської місцевості 55.7%, аніж серед жителів міста 36.7%.
Цифри показують, що споживання алкоголю стає більш поміркованим й частка людей, яка знизила споживання перевищує тих, хто збільшив.
Фактори впливу та обмеження
Законодавство України дозволяє заборону торгівлі алкогольними напоями на період воєнного стану. Так, з 15 березня 2022 року заборонили ввозити на територію Донецької області алкоголь для продажу.
У 2024 році, держава Україна почала впроваджувати зміни в регулюванні алкогольних напоїв. Було ухвалено закон про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.
Також найближчим часом запрацює система еАкциз, яка повністю візьме під контроль обіг алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У липні ВРУ ухвалила закон про збільшення ставки акцизного податку на 3,81 грн – з 8,42 до 12,23 грн за 1 літр для проміжних продуктів (до рівня ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина ароматизовані ігристі). Більшість нормативно-правових актів є євроінтеграційними та направлені на наближення законодавства України до законодавства ЄС.
За час повномасштабного військового вторгнення значна кількість виробництв алкогольних напоїв зазнала руйнувань та була вимушена передислокувати свої виробництва та адаптуватись до нових реалій. Так, у 2023 році було окуповано та частково зруйновано Підприємство «Артемівський завод шампанських вин» у Бахмуті. Нещодавно стало відомо, що підприємство відновлює свої потужності на Черкащині.
Також, війна вплинула і на маленькі крафтові пивоварні, що з кожним роком стають все більш популярні серед українців. “Ten Men” – пивоварня, виробництво якої знаходилось в місті Вовчанськ Харківської області. Після окупації міста у 2022 році та знищення потужностей виробництва, броварня переїхала до Львова та адаптувалась до виробництва на контракті.
Важливо також враховувати зміни в ресторанному бізнесі внаслідок війни. Наприклад, у Києві встановлено часове регулювання продажу алкоголю як супермаркетах, так і в ресторанах та кафе. Проте, час продажу алкоголю в ресторанах та кафе довше, що створює попит на відвідування таких закладів. Хоча за весь час повномасштабної війни ресторанний ринок скоротився з 36 500 до 32 000 закладів, у 2023 році різко збільшилась кількість реєстрацій ФОП та ТОВ з ресторанними КВЕДами.
Варто також, розглянути відтік населення як фактор зміни споживання алкогольних напоїв. За даними УВКБ ООН, станом на 18 листопада 2024 року – 6 785 000 українців отримали статус біженців за межами України. Водночас за даними МОМ, станом на листопад 2024 року загальна кількість ВПО – 3 669 000.
Як обмеження вплинули на бюджет
Тимчасова заборона на продаж алкоголю на початку повномасштабного вторгнення дорого обійшлася українській економіці: це призвело до падіння виробництва, обігу, а також до зменшення надходжень від акцизного податку в бюджет.
За підрахунками аудиторів Рахункової палати, під час дії найсуворіших обмежень у березні-квітні 2022 року до держбюджету надійшло лише 700 млн грн акцизного податку на алкогольні напої. Це на 73% менше, ніж за аналогічний період у 2021 році.
Загалом у 2022 році надходження АП з лікеро-горілчаної продукції зменшились на 6,9% у порівнянні з попереднім роком та склали 8,4 млрд грн. Обсяги реалізації у 2022 впали на 15,9%, при цьому обсяги виробництва зменшилися на 11%, а імпорту – на 34,4%.
Обмеження вдарили і по виробниках алкоголю. Падіння продажів у березні-квітні 2022 року призвело до падіння виробництва на 11%. Для багатьох виробників це стало значним викликом, оскільки вони не лише втратили значну частину доходів, але і були вимушені скоротити свої витрати, зокрема на утримання персоналу.
Важливо зазначити, що виробництво алкоголю – це кінцева ланка довгого ланцюга, який охоплює фермерів, виробників пляшок та етикеток, працівників логістики, сертифікаційних компаній тощо. А завершують цей ланцюг торгові точки та заклади харчування. Відповідно, скорочення обсягів виробництва алкогольних напоїв повпливало на заробіток великої кількості працівників, залучених у суміжні сфери зокрема.
“Сухий закон” на Донеччині
Критичною виявились ситуація для Донецької області, де “сухий закон” так і не скасували донині. Місцева влада не планує знімати обмеження до припинення дії воєнного стану і пояснює своє рішення тим, що в області проходить найдовша лінія зіткнення і споживання алкоголю є небезпечним, особливо для військових, які постійно знаходяться в стресових умовах.
Як наслідок цього рішення, за весь час повномасштабного вторгнення до місцевих бюджетів області надходжень від акцизного податку на алкоголь не було зовсім, а споживання алкоголю в регіоні не припинилось, а перейшло в тінь.
З початку повномасштабного вторгнення по перше півріччя 2024 року поліція Донеччини зареєструвала і вилучила понад мільйон літрів незаконного алкоголю вартістю понад 100 мільйонів гривень та зафіксувала 480 випадків продажу алкоголю в торгових точках. І це тільки офіційно зареєстровані випадки.
Також значно збільшилось споживання та виготовлення самогонних напоїв, які також підпадають під заборону. Лише за цей рік поліція Донеччини виявила 931 факт виготовлення або зберігання самогону.
Тіньовий бізнес
Говорячи про нелегальний обіг алкоголю по всій країні в цілому, то у 2022 році рівень тіньового споживання алкогольних напоїв досяг пікового зростання і становив 47%. Нині нелегальний ринок алкоголю, за оцінками ВООЗ, складає понад третину обсягів загального ринку, причому міцний алкоголь займає понад 50%.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало переломним моментом, що вплинув на всі аспекти життя українців, включно зі звичками споживання алкоголю. З одного боку, економічні труднощі, обмеження продажу та комендантська година скоротили доступність і частоту вживання алкогольних напоїв. З іншого боку, підвищений рівень стресу спонукав частину населення шукати розрядки через вживання алкоголю.
Суттєвими трендами стали збільшення попиту на локальні та більш доступні продукти, а також зростання інтересу до безалкогольних альтернатив. Ринок адаптувався до нових умов, пропонуючи споживачам більше крафтових напоїв, зручні формати упаковки та нові способи доставки.
Ці зміни демонструють стійкість та гнучкість як виробників, так і споживачів. У майбутньому можна очікувати подальшого розвитку локальних брендів, акценту на здоровий спосіб життя та зміцнення культури помірного і відповідального споживання.
Текст підготовлено в рамках дослідження магістрантів Київської школи економіки освітньо-наукової програми «Публічна політика та врядування»
Автори: Анна Баранова, IT-фахівчиня
Дар’я Дукачева, спеціалістка з розвитку громад
Анастасія Калініна, юристка-адвокаційниця
Сергій Русаков, культуролог, голова Асоціації культурологів України
Інфографіки: Ольга Карпенко
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.