Попри заборони, традиції не забули
На початку 1950-х років в Україні з’явилося ціле покоління людей, які не знали, що таке Різдво та колядування. Святкування цих свят відбувалося потайки, щоб уникнути покарання.
Про те, як радянська влада знищувала українські різдвяні традиції, розповів історик та автор книги “Велика різдвяна книжка” Ярослав Грицак “Телеграфу” в інтерв’ю “Як Сталін вкрав Різдво: відомий історик розповів про долю найулюбленішого свята українців“.
“У 1920-х роках радянська влада ще не мала “зубів та кігтів”, тобто настільки розвиненої репресивної системи, яка могла б активно карати. Це був період відносно помірної політики — доба НЕПу”, — зазначив історик.
За його словами, у той період влада обмежувалася здебільшого ідеологічною боротьбою та деклараціями. Підтвердженням цього є спогади Івана Козловського, відомого українського співака. У 1920-х роках він, будучи червоноармійцем, разом з іншими ходив колядувати в Полтаві.
Ситуація кардинально змінилася у 1929 році з початком колективізації. Радянська влада розпочала масштабну кампанію зі знищення релігії. По всій країні закривали та руйнували церкви, знищували розписи в монастирях, заарештовували священників.
Найжорстокіший удар по традиціях колядування припав на період Голодомору 1932-1933 років. Грицак наголошує, що багато людей, які пережили ті страшні часи, згадували особливу тишу, яка запанувала в селах після 1933 року. Села “перестали співати”, а традиція колядування почала зникати.
У післявоєнні роки ситуація в різних регіонах України суттєво відрізнялася. На заході країни традиції вдалося частково зберегти. Історик навів приклад події у Львові 1945-1946 років, коли студенти влаштували своєму професору латинської мови справжній різдвяний сюрприз.
“Це сталося під час заняття на Різдво. Коли професор, фахівець з латинської мови, зайшов до класу, студенти — поляки та українці — встали та почали співати. Колядували спочатку латиною, потім українською та польською мовами. А студенти зі Східної України, які тоді опинилися у Львові, дивувалися, адже вони вже забули, що таке колядування. Це був яскравий приклад поколіннєвого розриву”,— розповів Грицак.
Особливо жорстоко радянська влада боролася з колядкою “Нова радість стала”. На думку історика, у 1920-х роках українська культура все ще зберігала свою силу, особливо в селах. Радянська влада контролювала переважно міста, тоді як у сільській місцевості традиції продовжували жити. Проте з посиленням репресивної політики та колективізацією ситуація різко змінилася.
Документальних свідчень про покарання колядників у 1920-х роках не збереглося. Однак, за словами Грицака, це питання потребує додаткового дослідження на основі спогадів очевидців тих подій.
Також “Телеграф” розповідав, як правильно українською вітатися на Різдво. Є кілька влучних варіантів.