Яка зарплата має бути у заброньованого працівника і хто формує перелік критично важливих підприємств, розповіли у Мінекономіки
З 1 грудня в Україні запрацювали нові правила бронювання працівників критично важливих підприємств. Головні нововведення виглядають так: мінімальна зарплата заброньованого працівника повинна бути не менше 20 тисяч гривень, а саме підприємство не повинно мати податкових боргів. Щобільше, всі заявки на відстрочку тепер подаються в “ДіЯ” і встановлений ліміт на бронювання: не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників.
Ці нові умови вже встигли викликати шквал критики серед керівників підприємств, адже не всі із них, особливо в селах, здатні забезпечити достатній для бронювання рівень зарплати. Чого чекати від бронювання по-новому, в бліцінтерв’ю “Телеграфу” розповів директор департаменту економіки безпеки і оборони Мінекономіки Сергій Сметанко.
– Пане Сергію, поясніть, чому в нових правилах бронювання урядом був встановлений зарплатний критерій?
– Можна сказати, що це лайтовий варіант економічного бронювання. Ви ж пам’ятаєте, йшлося про економічне бронювання: зробімо так, щоб економіка працювала. Спочатку мова була про 35 тисяч. Ми зменшили цей ценз майже вдвічі.
– Але не всі керівники підприємств задоволені таким нововведенням, не всіх це влаштовує.
– Ніколи це не буде влаштовувати всіх. Ніколи.
– Зараз триває новий процес отримання підприємствами статусу критичних. Як зміниться їх кількість з 2025 року? Критично важливих підприємств стане більше чи менше?
– Зараз їх приблизно 20 тисяч. Якщо і буде зменшено, то це незначна кількість.
– Яку частку в наповненні бюджету займають ці 20 тисяч підприємств?
– Ми порахували, що приблизно 60% в наповненні бюджету йде через критично важливі підприємства, установи та організації. І навіть більше. Хоча їх набагато менше у відсотковому значенні до всіх підприємств [в Україні].
– Чи дійсно була проблема шахраювання на бронюванні?
– Так.
– І які масштаби?
– Приблизно 5—10% — це було маніпулювання системою.
– Я спілкувався з деякими депутатами з комітету нацбезпеки і оборони, і вони кажуть, що саме Кабмін повинен визначити своєю постановою перелік критично важливих підприємств. В цьому є сенс?
– Немає сенсу, адже це буде дуже обтяжливо і важко. Рішення уряду – довгий процес погодження, прийняття рішень, доопрацювання. Це займе дуже багато часу. Чим вищий рівень прийняття рішення, тим воно довше [приймається]. Це дає гнучкість системи.
У Кабміну є, наприклад, перелік підприємств і організацій, які є стратегічно важливими для економіки та безпеки держави. Але він оновлюється раз на рік-півроку, а бізнес працює щодня. Тому є гарна система, що віддана на рішення органів (перелік критичних підприємств формують обласні військові адміністрації в узгодженні з Мінекономіки та Міноборони. — Ред.). Це швидкість, гнучкість і оперативність прийняття рішень.
– Ліміт у 50% заброньованих на підприємстві. Щодо цієї норми також чуємо багато скарг. Наприклад, комунальні підприємства зауважують, що їм потрібні значно більші ліміти. Який механізм збільшення ліміту? Чи є він взагалі?
– Є. Можна збільшити за рішенням міністра оборони. Рішення міністра оборони може бути прийняте на підставі розгляду міжвідомчої робочої групи (МРГ. — Ред.) з мобілізації та призову. Секретаріат цієї групи – Міністерство оборони. Тобто підприємство звертається до органу, який визначив його критично важливим, обґрунтовує свою необхідність. Якщо орган погоджується з цією аргументацією, то передає це на Міністерство оборони, Міноборони передає це на розгляд МРГ, а МРГ пропонує міністру (або не пропонує) збільшити квоту.
– І такі кейси вже були? Ну тобто працює цей механізм чи ні?
– Так, були.
– Щодо відсутності заборгованості по податках у підприємства для оформлення відстрочки для своїх працівників. Це справедливо? Ми ж розуміємо, що у малого бізнесу цілком може бути така заборгованість. І що тоді? Чому взагалі це стало критерієм для бронювання?
– Без податків не буде бюджету, не буде зарплати військовим, закупівлі озброєння і військової техніки. Тому податки — це критерій. Якщо у вас є заборгованість… Ну, вибачте…
– Та підприємство може бути критично важливим і водночас мати заборгованість. Таке ж може бути?
– Ні. Воно не може бути критичним, якщо у нього є заборгованість. Значить, воно неправильно працює.
– Що робити, якщо при оформленні бронювання виникають технічні проблеми в “ДіЯ”?
– Звертатись на службу підтримки “ДіЯ” і чекати, коли вони відрегулюють. В будь-якій інформаційній системі можуть бути збої, не завантажуватись якісь дані. Я думаю, що згодом буде краще і краще.
– Щодо бронювання ФОП. Раніше лунали такі ідеї. Як зараз на це дивляться в Мінекономіки?
– Поки це не підтримується. Треба розуміти, що тут питання не в бронюванні ФОПів, а у веденні ФОПів як суб’єктів системи мобілізаційної підготовки і мобілізації. Там не тільки бронювання, але й права, обов’язки, відповідальність. Чи готові ФОПи на це йти? Коли ми це питання підіймали в IT-середовищі, то вони одразу казали, що ні, їх це не цікавить. Будь-який ФОП може перейти на загальну систему оподаткування і бронюватись.
– Тобто питання бронювання ФОПів не розглядається? Я правильно зрозумів?
– Не розглядається, оскільки не вбачається за доцільне.