Його драматична біографія, сповнена таємниць та наукових відкриттів, демонструє неймовірний шлях від полтавського гімназиста до всесвітньо визнаного генія космічної науки
Олександр Шаргей, відомий у науковому світі під ім’ям Юрій Кондратюк, став однією з ключових фігур в історії космонавтики, його роботи заклали основи для подорожей людини на Місяць. Його життєвий шлях сповнений викликів, таємниць і наукових досягнень, які залишили помітний слід у світовій науці.
Сьогодні його ім’я носять космічні об’єкти та наукові установи, а його теоретичні розрахунки продовжують впливати на розвиток космічної галузі. Історія Кондратюка є яскравим прикладом того, як український науковий геній може змінити світ, навіть за найскладніших життєвих обставин.
Ранні роки та зміна імені
Олександр Гнатович Шаргей народився 9 червня 1897 року в Полтаві. Він походив з давнього німецько-шведського дворянського роду Шліппенбахів. Після смерті батьків у дитинстві виховувався дідусем і бабусею. Кондратюк закінчив Другу полтавську чоловічу гімназію зі срібною медаллю і вступив до Петроградського політехнічного інституту, але його навчання перервала Перша світова війна, під час якої він служив на Кавказькому фронті.
Після революції і під час громадянської війни Кондратюк дезертував із Білої армії та змінив ім’я на Юрій Кондратюк, використавши документи померлого. Це ім’я стало символом його наукової діяльності, зокрема завдяки розробленій ним “теорії траси Кондратюка”, яка лягла в основу американських космічних місій.
Наукова діяльність
Кондратюк служив офіцером у царській армії, а пізніше — у Білої армії. Після дезертирства він почав вивчати космонавтику та розробляти нові концепції для міжпланетних подорожей. Кондратюк розробив концепцію багатоступеневих ракет і вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету. У своїй праці “Завоювання міжпланетних просторів” (1929) він описав основне рівняння польоту ракети та розглянув енергетично вигідні траєкторії космічних польотів. Одну з них назвали “траса Кондратюка”.
Кондратюк також створив дерев’яний елеватор без цвяхів, що став технічним досягненням свого часу. Однак його інновації не були оцінені радянською владою, і в 1930 році він був заарештований за звинуваченням у шкідництві.
Внесок у космонавтику
Під час ув’язнення Кондратюк працював над проєкт вітроелектростанцій і продовжував розвивати свої ідеї щодо космічних польотів. Його концепції про вертикальний зліт ракет та використання сонячної енергії стали основою для майбутніх космічних місій. Особливо важливою була його робота над траєкторією польоту до Місяця, яка була реалізована під час місії “Аполлон”.
Загибель та міфи
Під час Другої світової війни Кондратюк пішов добровольцем на фронт. Його загибель оточена численними міфами: одні свідчать про його загибель у бою, інші — про можливість потрапляння в полон і участь у німецьких проєктах з розробки ракет. в СРСР довгий час поширювалася версія, що Кондратюк допоміг створити німцям ракету “Фау”, або що його папери потрапили до німецької розвідки після його смерті. Місце його поховання залишається невідомим.
Визнання та спадщина
Юрій Кондратюк увійшов до Залу слави Космічного музею в США, а також його ім’я носить музей авіації та космонавтики у Полтаві. Астероїд 3084 та кратер на зворотному боці Місяця також увічнюють його пам’ять. Його внесок у розвиток космонавтики визнається на міжнародному рівні, хоча довгий час він залишався маловідомим в Україні.
Раніше “Телеграф” розповідав, що українка першою у світі створила мову програмування для комп’ютера. ЇЇ портрет прикрашає музей Алана Тюрінга, батька сучасної інформатики.