21-річний Дмитро з позивним «Лапа» – родом із Борзнянщини Чернігівської області. За проявлену мужність й успішне виконання бойових завдань Дмитра нагороджено відзнакою Головнокомандувача ЗС України – нагрудним знаком «Золотий хрест».
Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП,
До війська «Лапа» потрапив за власним бажанням – у віці 19 років уклав контракт:
«До лав ЗСУ долучився я у 2023 році. До ухвалення цього рішення підійшов усвідомлено – розумів на всі 100%, що хочу стати на захист України. Далі прийшов до місцевого ТЦК та СП, мене там зустріли, поцікавились, із якого питання до них звернувся, я їм і кажу: «Хочу служити». Перепитали мене про вік і сказали, що до досягнення 25 років можуть призвати лише за власним бажанням і на контрактну службу, ну а я з великим задоволенням і погодився».
Далі Дмитро проходив підготовку в одному з навчальних центрів України, а згодом вирушив на навчання до Великої Британії. Після повернення з навчань «Лапа» долучився до 5-ї окремої штурмової бригади, у складі якої й розпочав свій бойовий шлях:
«Після навчальних центрів я ще опанував спеціальність розвідника, після чого долучився до бригади. У моєму підрозділі всі хлопці – добровольці віком від 18 до 30 років. Спершу ми виконували бойові завдання на околицях Бахмута, далі були Іванівка та Кліщіївка, що також на Донеччині. Останнім часом я був постійно залучений або на штурмах, або на евакуації – за можливості евакуювали навіть побратимів з інших бригад».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полеглому воїну з Чернігівщини просять присвоїти звання Героя України
Під час виконання чергового бойового завдання під Кліщіївкою Дмитро зазнав тяжкого поранення:
«Під самою Кліщіївкою ми відбили штурм, після чого мали просуватися трохи вперед. У якусь мить усе затихло, а потім почалися скиди з дронів. Коли повз тебе щось летить, ти завжди чуєш вихід снаряда, а от коли в тебе – ні. Тому з того, що памʼятаю – раптове світло в очах, я дивлюся на побратима – він у крові, але від болю не кричить. Ця кров була моя… Мені переламало нижню щелепу, знизу шматок щелепи вирвало повністю, також було осколкове поранення в шию, роздроблений ліктьовий суглоб, осколкове поранення в ноги… Часу на евакуацію було дуже мало, але побратим надав мені першу медичну допомогу і ми почали виходити вдвох».
Виходити Дмитру з побратимом довелося під щільними артобстрілами та скидами дронів протягом 5 кілометрів:
«Як мене везли до лікарні, я не памʼятаю. З побратимом, який мене вивів, на щастя, все добре, хоч того дня він також отримав поранення, а я прийняв майже всі осколки на себе. Ворог не щадить нікого – там, куди вони стріляють, усе викошене під нуль ракетами, мінами, різними снарядами…».
Після лікування та реабілітації «Лапа» повернувся на військову службу. Нині він – військовослужбовець ТЦК і СП Чернігівщини. На цьому захисник зупинятися не планує – розмірковує щодо отримання офіцерського звання та повернення до своєї рідної 5-ї окремої штурмової бригади, аби й надалі робити вагомий внесок до наближення Перемоги та мати змогу ділитися власним досвідом із новобранцями:
«До війська я повернувся, тому що вже звик, що ми з побратимами постійно на виїздах. Після тяжкого поранення я певний час був удома, але зрозумів, що більше користі від мене буде у війську серед побратимів. А нещодавно з моєї штурмової бригади надійшла пропозиція повернутися на посаду інструктора. Можливо, хтось інший скаже, що це дурість, але я дуже хочу повернутися. І командування бригади, і побратими – всі вони для мене стали родиною».
Воїн зізнається, що якби на початку свого військового шляху знав, через що йому доведеться пройти, у жодному разі не змінив би свого рішення.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv