Мовних помилок іноді припускаються всі, навіть ті ж вчителі української мови. Але їх кількість можна й треба мінімізувати.
Ресурс “Освіторія” зібрав 12 русизмів, яких негайно треба позбутися.
Читайте: Вирій, митець і шахівниця: яких ще українських слів не розуміють росіяни
Приймати участь
Це калька з російської мови — “принимать участие”. Але в українській мові є відповідник “брати участь”, “взяти участь”.
Користується популярністю
Слово “користуватися” в українській мові передбачає отримання користі, прибутку на кшталт “користуватися благами технічного прогресу”. Але коли ми хочемо сказати, що ідея є успішною — треба змінити кальку на “має успіх”, “має популярність”, “є популярним/успішним”.
За бажанням
Для української мови нетипові покручі на кшталт “за бажанням керівництва” (рос. “по желанию”), “надсилати за адресою” (рос. “по адресу”). Тобто, варто казати: “на бажання керівництва”, “надсилати на адресу”.
Вибачаюсь
Російською кажуть “извиняюсь”. Українською — “перепрошую”, “вибачте мені”, “даруйте”, “пробачте”. До того ж слово “вибачаюсь” містить колишній займенник -ся, що був формою від себе — миюся, чешуся. Таким чином ті, хто каже “вибачаюсь”, ще й ніби вибачаються самі перед собою.
Не відволікай мене
“Не відволікай”, “відволікатися” — дослівний переклад з російської “не отвлекай”, “отвлекаться”. В українській мові “відволікати” вживається в прямому значенні та є похідним від слова “волокти” — тягнути щось або когось, волочити.
Брюки
Цей елемент гардероба українською правильно називати “штани”. Етимологія слова “брюки” має латинське коріння — “bracae”, а вживати його в Україні почали за радянських часів. Тобто “брючному костюму” правильний відповідник є “жіночий костюм-штани”.
В кінці кінців
Правильно говорити “зрештою”, “врешті-решт” або “кінець кінцем”.
Зйомки
Це слово чуже нашій мові, а правильний відповідник — “знімання”. Фрази-підказки “знімальний майданчик”, “знімальна група”.
Відношення
Українці часто припускаються помилки, вживаючи слово “відношення”, що є калькою російського слова “отношение”.
Замерз, замерзла
Коли людині дуже холодно, варто вживати слово “змерзла”, “змерз”.
Батюшка і матушка
Саме так українці часто називають священика з дружиною. Це помилка, адже “батюшка” і “матушка” — це російські слова. Відповідники українською мовою — піп і попадя, панотець і паніматка. Також буде коректно сказати “отець”, “панотець”, “отче”.
Виключення
“Виключення”, у сенсі дослівного перекладу з російської “исключение”. є помилкою. Тож варто вживати українське слово “виняток”. Якщо ж йдеться про щось дуже особливе, то варто казати “винятковий”, “надзвичайний”. Слово “виключення” треба вживаємо тоді, коли іменник, утворений від дієслова “виключити”, позначає певну дію: “виключення країни з ООН”.
Нагадаємо, раніше мовознавець поясняв, як писати числівник “пів” за новими правилами.
“Апостроф” запустив рубрику “Говоримо українською правильно”, де ми будемо проводити лагідну українізацію: пояснювати випадки застосування правопису, мовних норм, публікувати цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб в нашій країні з кожним днем ставало більше україномовних українців, а наша солов’їна мова лунала звідусіль!
- Читайте також:
Викорінюємо суржик: як українською сказати слово “благополуччя”
“Либонь” та “знічев’я”: що означають ці колоритні українські слова
“Дідька лисого”: мовознавець пояснив походження популярної фрази