14.4 C
Kyiv
Понеділок, 20 Травня, 2024

Закон про мобілізацію – чому Верховна Рада може відмовитися голосувати
(apostrophe.ua)

Найпопулярніші

У Верховній Радітриває підготовка до другого читання резонансного закону про підсилення мобілізації. Відомо, що в документ внесено понад чотири тисячі правок. Як рухається розгляд законопроєкту, коли його буде винесено на голосування в сесійний зал парламенту, та чи буде він ухвалений взагалі, розбирався “Апостроф”.

Які правки ухвалили, а які ні

Епопея з розглядом законопроєкту “Про проходження військової служби, мобілізацію та військовий облік” триває. Після його ухвалення Верховною Радою в першому читанні до документу було внесено рекордних 4195 поправок. У комітеті з питань національної безпеки поділили їх на 16 тематичних блоків.

“Ми працювали чотири дні, від понеділка по четвер включно,– зауважив народний депутат, член комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський – Далі, на підставі концептуальних речей, які ми розглянули і підтримали або не підтримали в цих блоках, секретаріат комітету сформує порівняльну таблицю з законодавчими пропозиціями, які були об’єднані в ці 16 блоків. Тоді ми зможемо значно швидше відхилити чи схвалити ті чи інші поправки”.

Про те, які поправки комітет ухвалив, а які відхилив детально написала на своїй сторінці в Facebook нардепка Ірина Фріз.

Читайте: В Україні мобілізують офіцерів запасу: кого призвуть у першу чергу

За словами Фріз, комітет не підтримав найбільш резонансні норми: обмеження щодо виїзду за кордон, блокування рахунків, електронні повістки.

Також не підтримана норма про обов’язок мати електронний кабінет. Депутати пропонують це зробити як право, тобто можливість для військовозобов’язаних, резервістів та призовників використовувати цей механізм для оновлення даних.

“Не дійшли згоди щодо обмеження консульських послуг – голоси розділились 50/50. Будемо працювати над цим питанням під час розгляду правок”, – пише нардепка.

На думку значної кількості нардепів, обмеження консульських послуг для украінців за кордоном не лише не матиме позитивного ефекту для питання мобілізаціі, а й матиме негативні наслідки – підрив довіри громадян до власної держави, зниження мотивації щодо захисту інтересів України в країнах перебування, приведе до збільшення тих, хто взагалі буде відмовлятись від громадянства України.

Фріз зазначає, що пропозиція щодо обмеження надання консульських послуг, як не дивно, надійшла від МЗС, що породжує зустрічне питання – розуміння ними наслідків від цієї ініціативи для держави в цілому.

Також обговорено питання звільнення від призову під час мобілізації.

Підтримано відстрочка для тих, у кого на утриманні троє і більше дітей, крім тих, в кого заборгованість по сплаті аліментів. Також в цю категорію пропонується включити опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, опікунів особи, яка визнана судом недієздатною. Сюди ж віднесені особи з інвалідністю І та ІІ групи та найближчі члени їх родин.

Поки нема згоди по врегулюванню питання для інвалідів ІІІ групи.

Було обговорено питання форми залучення поліції до заходів сповіщення за участі ТЦК. Також нормативно визначено критеріі бронювання для Нацпола.

Комітет також підтримав надання права засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізаціі.

Розглянуто комітетом і запропоновані поправки по аспірантам. Ухвалено попереднє рішення, що усі аспіранти отримають відстрочку.

Прибрано норму, щодо відстрочки лише для тих, хто навчається за державні кошти. Утім, Міносвіти планує впровадити єдиний іспит для вступу в аспірантуру та контролю навчання в аспірантурі, для уникнення зловживань.

Відстрочку матимуть також особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Треба наголосити, що це не фінальна версія законопроекту. Яким він буде в фінальному варіанті, наразі невідомо.

Коли чекати ухвалення закону

Федір Веніславський вважає, що десь до кінця березня законопроєкт може попасти на голосування у другому читанні.

“Якщо говорити про терміни, то орієнтовно наступного понеділка, 4 березня, секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроекту. І далі, починаючи з 5-6 березня ми зможемо приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі наших колег, які їх подавали”, – каже Веніславський.

За оптимістичними оцінками нардепа, приблизно до 10-15 березня комітет зможе закінчити з поправками.

“Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроект на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарію, до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроект проголосувати в другому читанні”, – підкреслив Федір Веніславський.

Такої ж думки дотримується і нардепка Соломія Бобровська.

“Я думаю, що десь у середині березня цей законопроєкт буде відправлено на друге читання”, – сказала Бобровська в коментарі “Апострофу”.

А от нардепка Марьяна Безугла менш оптимістична, яка критикує профільний комітет через затягування розгляду правок. На думку нардепки, якщо так далі будуть розвиватися події, то “ми не отримаємо розгляд і за місяць”.

Хоча нардепи і працюють над вдосконаленням закону про підсилення мобілізації, не факт, що він буде ухвалений взагалі. І на це є як мінімум дві причини. По-перше, серед депутатського корпусу нема бажаючих потім стати “ворогами народу” через негативне ставлення до цієї законопроєкту серед громадян. По-друге, правками можуть банально “вбити” всі ідеї, які є в документі.

“Я не знаю чи буде цей закон ухвалено взагалі. Мені так виглядає, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за нього, бо він непопулярний у суспільстві”, – каже нардепка Соломія Бобровська.

Читайте також:Мобілізація триває: кого призвуть до війська з 1 березня

Апостроф

Цікаве

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я


Останні новини